Подобається!

Полтавський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №74
"Джерельце"

Адміністрація

Вихователі

Сестра медична старша

Практичний психолог

Музичний керівник

Групи

Група №1 "Сонечко"

Група №2 "Віночок"

Група №3 "Краплинка"

Група №4 "Теремок"

Група №5 "Метелик"

Інформація про наш садочок

Історія ДНЗ

Завдання над якими працює ДНЗ

Досягнення закладу

Публічна інформація

Кошторис 2018

Нормативно - правова база

Ліцензований обсяг та фактична кількість

Благодійна допомога

Перелік додаткових освітніх та інших послуг

Правила прийому до закладу

Річний звіт про діяльність закладу

Результати моніторингу

Матеріально-технічне забезпечення

Наявність вакантних посад

Мова освітнього процесу

Територія обслуговування

Освітні програми що реалізуються в закладі

Кадровий склад згідно ліцензійних умов

Структури та органи управління закладу освіти

Фінансова звітність за 2017

Ліцензія на впровадження освітньої діяльності

Корисне для батьків

Права та обов'язки батьків

Останні долучення

Грудень 2018
Пн   3 10 17 24 31
Вт   4 11 18 25  
Ср   5 12 19 26  
Чт   6 13 20 27  
Пт   7 14 21 28  
Сб 1 8 15 22 29  
Нд 2 9 16 23 30  

Права та обов'язки батьків

Дата додавання: 2015-01-06

 

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

Конституція України

 

Стаття 52.

Батьківські права та обов'язки носять конституційний характер, їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов'язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов'язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

 Стаття 53. Про освіту.

 1. Кожен має право на освіту.

 2. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

 3. Держава забезпечує доступність  і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої , професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальна них навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої , позашкільної, професійно-технічної, вищої  і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання  державних стипендій та пільг учням і студентам.

 4. Громадяни  мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

 5. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання  рідною мовою чи  на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Сімейний Кодекс України

 Стаття 141. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

 2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 150. Батьки зобов'язані:

 1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до свого народу;

 2. Піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

 3. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти; .

 4. Поважати дитину. Забороняється будь-яка експлуатація дитини батьками, фізичні покарання та покарання, які принижують гідність дитини.

 Стаття 152. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю.

 Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків.

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

 2. Батьківські права, не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.                                                 

 4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

 Стаття 157. Питання виховання дітей вирішуються спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.

 Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав.

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:   

 не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї  батьківського піклування;  ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;  жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених частиною першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

 3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

 4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

 Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав.

 1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

 Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав.

 1. Особа, позбавлена батьківських прав:

 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків, щодо її виховання;

 2) перестає бути законним представником дитини;

 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

 4)  не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

 2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

 Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

 Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

 1.  Суд може прийняти рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в  інших випадках, якщо перебування дитини з ними є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

 У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

 2.  У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

 У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний термін після прийняття рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

 З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

 1. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може прийняти рішення про повернення їм дитини.

 2. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з  них аліментів на дитину.

 3. Положення частин першої - третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

 Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину.

 1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

 Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.

 1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

 2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

 3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

 

Закон України «Про освіту»

 Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

-  постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

1) виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

2) сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

3) виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

 Стаття 60. Права батьків.

 Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

- вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

- обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;

- звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

- захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

 

 Кодекс України

про адміністративні правопорушення

 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.

 Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Кримінальний кодекс України

 Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

         Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають, на їх утриманні, карається виправними роботами терміном до одного року або обмеженням волі на той самий термін.       

         Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається виправними роботами терміном до двох років або обмеженням волі до трьох років.

 Стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

         Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі терміном від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий термін.

 Стаття 167. Зловживання опікунськими правами.

         Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами терміном до двох років.

Назад

Відгуки та коментарі

Ім'я:

Текст коментаря:

Введіть число, вказане на картинці